ІСТЕРИКИ. СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ!
1. Намагаєтесь якомога рідше вживати слово «НІ».
Говоріть тільки тоді, коли це дійсно необхідно, - тобто коли це щось таке, що може зашкодити здоров’ю її або оточуючих її людей.
Пізнавати світ – це одна з основних потреб дитини.
«Ні» повинно бути мало, але воно бути повинно!!!
Пам’ятайте, що відмовляти дитині в чомусь – цілком нормально. Як і те, що дитина може обурюватися через це. Але якщо вже Ви сказали «ні» і вона починає висловлювати яскравий протест, важливо не поступатися, оскільки така манера поведінки може закріпитися – як тільки дитина зрозуміє, що так вона зможе домагатися того, що хоче, це буде ведучий механізм взаємодії з вами, а надалі і з оточуючими в дорослому житті.
2. Почуття гумору.
І навіть простеньке смішне завдання може допомогти втомленому малюкові дійти до потрібного місця. Наприклад, стояти з висунутим язиком, поки червоний на світлофорі не зміниться зеленим. Чи позмагатися, хто вище підстрибне…
3. Ніколи не висміюйте, не принижуйте і не ображайте дитину.
Якщо, вона вчинила який-небуть негарний, на Ваш погляд вчинок – обов’язково скажіть їй про це. Але не акцентуйте увагу на особистості, а говоріть саме про дії. Тобто не “ти поганий”, а “ти вчинив погано”.
4. Можливість вибору.
Часто істерики є наслідком того, що батьки заважають дитині ставати самостійною. Вона намагається все робити по-своєму. У таких випадках необхідно, щоб у дитини обов’язково були сфери, в яких тільки вона вирішує, як має бути або вона сама вибирає із запропонованих альтернатив.
5. Частою причиною істерик буває невизначеність.
Особливо в кризові періоди дитина потребує стабільності як ніколи. І коли батьки намагаються надати їй безмежне право вибору, дитина може губитись. Тому постійні переговори з дитиною не бажані і скрізь треба знати міру. Якщо Ви бачите, що дитина «губиться» в різноманітних варіантах, не знає чого хоче, не може визначитись – зробіть вибір замість неї, навіть, якщо вона протистує,- насправді вона цього потребує.
6. Єдина виховна позиція всіх членів сім’ї, які беруть участь у догляді за дитиною.
Якщо, дорослі виховують по-різному, дитина вчиться маніпулювати і шляхом інтриг досягати свого.
7. Краще проігнорувати, ніж звернути увагу і тим самим підкріпити –
Якщо яка-небудь неприпустима дія дитини була помічена вперше.
8. Ніколи різко не переривайте занять дитини -
Якщо не хочете наразитися на істерику, навіть, якщо вони здаються Вам безглуздими і неправильними. Для перемикання уваги малюка потрібний певний час.
9. Іноді роздратування у дітей накопичується, коли довго щось не виходить. Слідкуйте за тим, як дитина справляється з новим для себе завданням. У таких випадках потрібно зробити це разом з нею (ОБОВ’ЯЗКОВО спитавши чи треба їй допомога).
10. Режим дня важливо - нестабільність може запустити істерику!
11. Чути дитину.
Іноді звичайне проговорення батьками того, що хоче дитина (наприклад, “Я почула і зрозуміла, що ти хочеш на майданчик, але нам потрібно спочатку зайти в магазин») зводить нанівець внутрішнє напруження.